Затирка та клей для плитки: епоксидна чи цементна

При закупівлі плитки майже вся увага йде на калібр, тон і клас PEI, а клей і затирку беруть «що є на складі у фабрики» або в найближчого локального дилера. Помилка коштує дорого: неправильний клей під великий формат або теплу підлогу розкривається не одразу, а через півроку-рік, коли плита вже відходить від стіни або тріскається по всій площі підлоги, і переробка коштує в рази дорожче, ніж різниця в ціні між C1 і C2S1. При цьому самі склади коштують копійки в загальному кошторисі об’єкта — економія на клеї й затирці в принципі не окупає ризик.

Розбираємо, чим реально відрізняються класи клею і затирки, що означають літери й цифри в маркуванні ISO 13007 і що ставити під конкретну задачу — від квартири до басейну вілли.

Клей для плитки: цементний, дисперсійний, епоксидний

Міжнародна класифікація клеїв для плитки за ISO 13007-2 (аналог EN 12004) ділить їх на три сімейства за в’яжучою речовиною.

• Цементний (C). Суха суміш портландцементу, піску і полімерних модифікаторів, розводиться водою на об’єкті. Найпоширеніший і найдоступніший тип — 80–90% укладання плитки в житлових і комерційних об’єктах іде на цементному клеї. Ділиться на C1 (нормальний) і C2 (покращений, підвищена адгезія і менша усадка).
• Дисперсійний (D). Готова до застосування паста на основі полімерної дисперсії, без замішування. Відмінна адгезія до «складних» основ (стара плитка, метал, гіпсокартон), але обмежена товщина шару і гірша паропроникність — майже не використовується на великих площах підлоги через ціну і повільну витрату при нанесенні.
• Реакційний на основі смоли (R). Двокомпонентний епоксидний або поліуретановий склад. Тримає натуральний камінь, скломозаїку, керамограніт на металі й у зонах з хімічним навантаженням (промислові кухні, лабораторії), не дає усадку і працює при мінімальній товщині шва. Дорожчий за цементний у 4–6 разів і вимагає вищої кваліфікації бригади — робочий час замішаного складу обмежений 20–40 хвилинами.

До базової літери додаються індекси: F — швидке тужавіння (укладання «під ключ» без простою), T — тиксотропність, склад не сповзає з вертикалі (обов’язковий для фасадної плитки і панно), E — збільшений відкритий час (потрібен при укладанні в спеку, коли звичайний клей підсихає на шпателі за 5–10 хвилин). Окреме і найважливіше для великого формату маркування — деформівність S1/S2: воно показує, наскільки клейовий шов компенсує рухи основи при перепаді температур і навантаженні.

Затирка для плитки: цементна чи епоксидна

Затирка (фуга) заповнює міжплитковий шов і за ISO 13007-3 ділиться на два сімейства.

• Цементна (CG1/CG2). CG1 — базовий склад, CG2 — покращений, з латексними добавками, підвищеною стійкістю до стирання і зниженим водопоглинанням (індекс W). Пориста за своєю природою: вода, жир і бруд поступово проникають у структуру, і у вологому тропічному кліматі шов темніє і живить пліснявою за 1–2 роки без герметизувальної просочення.
• Епоксидна (RG). Двокомпонентна смола з наповнювачем, практично нульова пористість. Не вбирає воду і барвники, стійка до кислот і лугів побутової хімії, не темніє і не кришиться десятиліттями. Обов’язкова для басейнів, комерційних кухонь, вологих зон готелів і будь-яких місць, де шов контактує з хлором або жиром. Мінуси — ціна в 3–5 разів вища за цементну, короткий робочий час (склад густіє за 30–45 хвилин) і складніше нанесення: надлишки потрібно змивати до повного затвердіння, інакше на глазурованій плитці залишається смоляна плівка.

Порівняння: що ставити під конкретну задачу

Клей і затирка для басейнів і вологих зон

Чаша басейну і прилегла плитка перебувають у постійному контакті з хлорованою або солоною водою — це найгірший сценарій для пористих матеріалів. Тут працює зв’язка: клей C2 з індексом S1 (деформівність компенсує тиск води і температурні перепади чаші) і затирка RG (епоксидна, без винятків). Економія на цементній затирці в чаші басейну — часта помилка: шов починає кришитися і темніти вже через один сезон експлуатації, а переробка вимагає повного зливу і демонтажу плитки по периметру.

Для хаммамів, душових і підлог біля басейну без прямого контакту з чашею допустима цементна затирка CG2 з індексом W і обов’язковим наступним гідрофобним просоченням шва раз на 1–2 роки.

Окремо варто перевіряти основу під чашею: якщо облицювання йде по бетону без окремого гідроізоляційного шару, деформівний клей і епоксидна затирка не замінюють гідроізоляцію — вони захищають шов і зчеплення плитки, а не компенсують протікання через саму конструкцію чаші.

Клей під великий формат, керамограніт і теплу підлогу

Плити від 60×120 см і слеби (900×1800 мм і більше) вимагають деформівного клею — C2S1 або C2S2 для важких форматів, де звичайний C1 не тримає вагу і не компенсує вигин основи. Для таких форматів обов’язкове подвійне нанесення: клей наноситься зубчастим шпателем і на основу, і на тильну сторону плитки. При однослойному нанесенні під великою плитою залишаються повітряні порожнини — саме в цих точках плита тріскається при точковому навантаженні або відшаровується через кілька місяців.

Для теплої підлоги (водяної або кабельної) потрібен клей з маркуванням S1 незалежно від формату плитки: цикл нагрівання-охолодження створює мікрорухи стяжки, і жорсткий клей без деформівності тріскається по всій площі за один опалювальний сезон.

Окремо варто враховувати вагу плити: слеб 1600×3200 мм важить 80–120 кг і створює точкове навантаження на клейовий шар при монтажі на стіну або фасад — тут без деформівного клею і якісного механічного кріплення (кляммери, анкерні системи) плита може відійти від стіни під власною вагою навіть при ідеально рівному укладанні.

Ширина шва: як вона визначає тип затирки

Ширина міжплиткового шва — не естетичний вибір, а технічна вимога, яка безпосередньо впливає на склад затирки.

• Вузький шов (1,5–3 мм), типовий для ректифікованої плитки і керамограніту великого формату, вимагає дрібнодисперсної затирки без кварцового наповнювача — велика фракція піску просто не проходить у шов і залишає порожнечі.
• Середній шов (3–6 мм) — стандартна область застосування звичайної цементної затирки CG2 з дрібним наповнювачем.
• Широкий шов (від 6–8 мм), який закладають на нерівній ручній плитці, кераміці під кабанчик або зовнішньому облицюванні з температурним розширенням, вимагає затирки з кварцовим піском — наповнювач контролює усадку при висиханні великого об’єму складу. Без піску широкий шов тріскається по всій довжині через кілька місяців.

Для мозаїки (шов часто 1,5–2 мм на дрібному модулі) практично завжди використовують епоксидну затирку — вона не кришиться на такому вузькому контурі і не вбирає воду в басейнах і душових, де мозаїку укладають найчастіше.

Як розрахувати витрату клею і затирки

Витрата клею залежить від зубця шпателя і рівності основи:

• Зубець 6 мм (дрібна плитка, рівна основа) — 3–4 кг/м² сухої суміші.
• Зубець 10 мм (стандарт для плитки 30×30–60×60 см) — 5–6 кг/м².
• Зубець 12–15 мм з подвійним нанесенням (великий формат, слеби) — 8–10 кг/м².

Витрату затирки рахують за формулою: (довжина + ширина плитки) / (довжина × ширина плитки) × ширина шва × глибина шва × 1,6 (середня щільність складу). На практиці для плитки 60×60 см зі швом 3 мм виходить близько 0,3–0,4 кг/м², а для мозаїки з частим вузьким швом — 1–1,5 кг/м². До розрахункового обсягу по обох позиціях закладайте запас 10% — досипати в тон посеред укладання однієї партії, але з іншого мішка, ризиковано навіть для одного виробника.

Логістика: як клей і затирка їдуть з Китаю

Сухі суміші — це важкий вантаж з обмеженим терміном придатності, і тут є нюанси, яких немає в самої плитки:

• Вологостійкість упаковки. Мішки 20–25 кг мають бути в багатошаровому крафт-папері з поліетиленовим вкладишем; при поставці морем контейнер проходить зони з високою вологістю, і без вкладиша цемент частково тужавіє прямо в мішку.
• Термін придатності. Цементні клеї і затирки зберігають властивості 6–12 місяців від дати виробництва. Дату вказують на самому мішку — звіряйте її при інспекції, а не тільки цифри в пакувальному листі, який можуть просто скопіювати з минулої поставки.
• Спільне відвантаження. Клей і затирку майже завжди везуть в одному контейнері з плиткою — це економить фрахт і дозволяє перевірити весь комплект на одній інспекції перед відвантаженням. Окрема дрібна партія сухих сумішей LCL коштує дорожче за кілограм, ніж у складі загальної поставки.
• Двокомпонентні епоксидні склади (клей R2 і затирка RG) чутливі до температури при зберіганні — при довгому транзиті через тропічну спеку компонент-твердник може частково втратити активність, тому епоксидні склади варто замовляти під конкретний обсяг монтажу, а не «про запас» на склад на об’єкті.

Коди УКТ ЗЕД для клею і затирки

Клейові і затирочні склади для плитки класифікуються в різних товарних групах УКТ ЗЕД залежно від складу — єдиного коду на всю категорію немає:

Точний 10-значний код визначається складом конкретного продукту — запитуйте у фабрики технічний паспорт (TDS) з відсотковим вмістом компонентів і звіряйте класифікацію з брокером до відвантаження, а не після прибуття контейнера.

Типова помилка при замовленні клею і затирки з Китаю

Дизайн-студія комплектувала віллу на 14 санвузлів і замовила плитку і клей у однієї фабрики «пакетом», не уточнюючи клас. Прийшов базовий C1 — фабрика заощадила на специфікації, а менеджер не перевірив маркування на мішках при прийманні. Бригада уклала великоформатний керамограніт 60×120 см на C1 без деформівності. Через 4 місяці після здачі об’єкта на п’яти санвузлах плитка почала «дзвеніти» під ногою і відходити по кутах — типово для клею без індексу S під великим форматом. Демонтаж і перекладання п’яти санвузлів коштували дорожче, ніж різниця в ціні між C1 і C2S1 на весь об’єкт.

При цьому сама плитка була правильного класу PEI і калібру — перевіряли ретельно, а клей на прийманні ніхто не звірив з накладною, тому що мішки візуально невідрізнимі один від одного без читання дрібного маркування на упаковці.

Правильна послідовність: клас клею і затирки фіксується в специфікації до відвантаження, а не обирається фабрикою «за замовчуванням» — це той самий принцип, що і з класом зносостійкості керамограніту PEI. Дешева позиція в кошторисі на етапі замовлення — найдорожча в переробці після здачі об’єкта.

Що фіксувати в специфікації при замовленні з фабрики

• Клас клею (C1/C2/R2) і індекси деформівності (S1/S2) під конкретний формат плитки і тип основи.
• Клас затирки (CG1/CG2/RG) під зону експлуатації — окремо для сухих приміщень, вологих зон і басейнів.
• Дату виробництва на упаковці (не в накладній) — при зберіганні довше 6–12 місяців, особливо в морському контейнері з високою вологістю, цементні суміші втрачають робочі властивості.
• Колір затирки за еталоном — як і з тоном плитки, різні партії одного номера можуть відрізнятися відтінком.
• Витрату клею на м² при заявленому розмірі зубця шпателя — заниження витрати в специфікації фабрики призводить до однослойного нанесення на об’єкті.

Клей і затирка йдуть тією ж товарною групою, що і будматеріали загалом — розрахунок логістики і розмитнення зручно робити разом з рештою поставки, див. закупівлю плитки і керамограніту з Китаю та загальний гайд по закупівлі будматеріалів з Китаю. Для комплексних об’єктів — вілла, готель, ресторан — ці позиції варто замовляти одним пакетом з плиткою у тієї ж фабрики або під контролем одного закупника, щоб не витрачати окрему інспекцію і фрахт на п’ять мішків клею, забутих при первинному розрахунку обсягу.

Замовлення клею і затирки для плитки з Китаю через Dream View

Dream View — закупівельний агент з фіксованою комісією 10% від вартості замовлення. Ми фіксуємо клас клею і затирки в специфікації до запуску виробництва, перевіряємо дату виготовлення і маркування мішків при інспекції перед відвантаженням і веземо разом з основною поставкою плитки і будматеріалів.

Комплектуєте санвузли, басейн або фасад і потрібна точна марка клею і затирки під формат і зону експлуатації? Напишіть нам: orders@dreamviewchina.com або залиште заявку на сторінці послуг — безкоштовно підберемо матеріали і розрахуємо поставку.